Методична скарбничка

Методичні рекомендації

щодо реалізації V – підсумкового - етапу

науково-методичної проблеми «Освітні стратегії соціалізації особистості

громадянського суспільства» у 2019-2020 навчальному році

Учителям української мови і літератури:
- домагатися особистісного професійного зростання, саморозвитку та підвищення
власної фахової компетентності;
- створювати сприятливі умови для формування й розвитку інноваційних якостей
особистості, активізувати мотиваційно-пізнавальну діяльність учнів завдяки
застосуванню групових, діалогових, інтерактивних технологій;
- впроваджувати технології продуктивного навчання з метою стимулювання
креативності учнів;
- оновлення методичної системи вивчення української літератури та
урізноманітнення форм навчання шляхом використання сучасних інформаційних
технологій;
- активізувати роботу з творчо обдарованими школярами;
- підвищувати виховний рівень сучасного уроку, його творчий потенціал;
- забезпечувати оптимальні можливості для розвитку критичного мислення учнів,
формувати соціальну компетентність, пробуджувати через мистецтво слова
національну свідомість;
- підготовка випускників 11-х класів до зовнішнього тестування: використання для
тематичного оцінювання різнорівневих завдань, які містять у собі програмові
вимоги з української мови 5-11 класів;
- виховувати у школярів повагу до духовних скарбів українського народу, етнічну,
соціальну, гендерну, релігійну, індивідуальну толерантність, здатність формувати,
формулювати й активно відстоювати власну точку зору, свою систему життєвих
цінностей і пріоритетів, зберігати й примножувати кращі національні традиції;
- проводити роботу щодо розвитку та функціонування державної мови.

Методичні рекомендації щодо підготовки учнів
до Всеукраїнської олімпіади з української мови та літератури

Основна мета Всеукраїнської олімпіади з української мови та літератури – виявлення філологічно обдарованих учнів, стимулювання їхнього творчого самовдосконалення.

Традиційною основою завдань усіх етапів олімпіади є:

• синтаксичний розбір простого чи складного речення;
• творча мініатюра з української мови;
• завдання з лексики або фразеології;
• завдання з правопису;
• письмовий твір з української літератури;
• питання з теорії літератури;
• практикум з літератури.

Досвід проведення попередніх олімпіад вказує, що при підготовці учителям-словесникам необхідно звернути увагу на такі проблеми:

1. При написанні учнями твору з української літератури треба:

• проводити глибокий аналіз твору, а не його переказ;
• робити власні висновки;
• забезпечити самостійність, послідовність і неординарність мислення;
• уникати описовості;
• використовувати цитати або посилатися на текст, але не переобтяжувати твір фактичним матеріалом;
• уникати відхилень від теми;
• дбати про чітку пропорційність вступу, основної частини і висновків (основна частина повинна займати не менше 2/3 твору);

2.      Поглибити вивчення теорії літератури (чітке знання основних термінів, практичне використання теоретичних знань про елементи композиції й сюжету, про образи і тропи, метричну систему вірша, рими, римування, строфу тощо);

3.      Учні середніх класів і старшокласники не вміють визначати віршований розмір, будувати метричну схему строфи. Причина цього явища – недостатня увага з боку словесників до глибокого аналізу ліричного твору, його образної структури, осягнення учнем ритмомелодичної краси вірша. А тому, незважаючи на брак часу, вчителям треба обов’язково попрацювати над завданнями практикуму з літератури.

4.      При роботі над завданнями з української мови варто, щоб кожен учень повторив і закріпив знання:

o   з лексики (синоніми, антоніми, застарілі слова, діалектизми тощо) та фразеології (пояснення фразеологізмів, складання з ними речень, підбір фразеологічних синонімів та ін.);

o   з морфології (відомості про частини мови, особливості відмінювання іменників, числівників, уміння користуватися вищим і найвищим ступенем порівняння якісних прикметників і прислівників тощо);

o   з синтаксису (фундаментальне знання видів простих і складних речень як на теоретичному, так і на практичному рівнях: конструювання речень, їх синтаксичний розбір, складання схем;

o   з правопису (написання складних слів, правопис прислівників, уживання великої букви, апострофа, м’якого знака, правопис іншомовних слів тощо).

Хотілося б додати ще кілька порад:

·         як при написанні окремих речень, так і при створенні тексту учні повинні дбати про милозвучність мови, особливу увагу звертаючи на доцільне вживання у-в, і-й, з-із-зі, правильне вживання іменників при звертанні (кличний відмінок), вставних конструкцій та інше;

·         У творчих роботах учні мають уникати повторення однотипних синтаксичних конструкцій,  будувати як прості ускладнені речення, так і складні.

Отже, індивідуальні консультації вчителя, наполеглива робота учня над забезпеченням системності й глибини знань, опрацювання додаткової літератури, щоденний мовно-мовленнєвий тренінг забезпечать успіх учасникам Всеукраїнської олімпіади з мови та літератури.

Коментарі на конкурс з української мови

Найважче - наголошувати слова відповідно до орфоепічних норм. Багато слів потрібно вивчити напам’ять.

Найважче - написання слів іншомовного  походження, особливо тих, у яких є подвоєння приголосних. Доводиться вивчити  напам’ять багато слів.

Проблемним є відмінювання кількісних числівників. Важко відрізняти правильні форми числівників від помилкових.

Найважче - правильно утворювати форми числівників для позначення часу.

Найважче - розпізнавати дієприкметники і відрізняти їх від прикметників. Відокремлення дієприкметникового звороту, який стоїть перед означуваним словом. Як визначити, що це саме зворот? Ось тут багато помилок.

Найважче - написання разом, окремо й через дефіс прислівників і сполучень прислівникового типу. Багато слів потрібно запам’ятати, вивчивши напам’ять.

Найважче – зв'язок прийменника з непрямим відмінком іменника. Потрібно виконати розбір цілого речення, щоб розрізнити похідні прийменники від інших співзвучних частин мови.

Найважче – правильно розставляти розділові знаки при непоширеній і поширеній прикладці. Кома чи тире? Ось тут доведеться добре поміркувати.

Найважче – відокремлені означення, прикладки, правильно розставляти розділові знаки в них. Як не помилитися: кома чи тире? Ось тут доведеться добре поміркувати.

Сучасний урок

Методична пам’ятка вчителя.

Інноваційні методи і форми навчання

                                                                           

     Нестандартні уроки – це імпровізовані навчальні заняття з нетрадиційною структурою. Найбільш поширеними формами таких уроків є:

Ø  лекція;

Ø  семінар, залік;

Ø  конференція;

Ø  диспут;

Ø  інтегрований урок;

Ø  ділова гра;

Ø  комп’ютерний урок та ін.

Сучасні технології навчання:

1/ пояснювально-ілюстративне;

2/ особистісно орієнтоване;

3/ розвиваюче навчання.

Кожна з цих груп включає в себе декілька конкретних технологій навчання (наприклад, модульна технологія, диференційоване навчання, технологія опорних сигналів, проблемне навчання, критичне мислення).

Групові (колективні) технології навчання:

- лекція,

- читання,

- аудіовізуальні методи,

- демонстрації,

- групові дискусії,

- активне навчання (рольові, ситуаційні ігри),

- навчання інших.

За висновками психологів, навчання інших дає найбільший ефект у засвоєнні знань.

Ігрові технології навчання – така організація навчального процесу, під час якої навчання здійснюється у процесі включення учня в навчальну гру (ігрове моделювання явищ, “проживання” ситуації).

Класифікація ігор за різними ознаками:

1.      Навчальні, тренувальні, узагальнюючі.

2.      Пізнавальні, виховні, розвиваючі.

3.      Репродуктивні, продуктивні, творчі та ін.

Найбільш поширені навчальні ігри: змагання (КВК, турнір, вікторина тощо), імітації (суд, ток-шоу, драматизація, аукціон тощо).

Технологія проектного навчання полягає в досягненні дидактичної мети через детальну розробку навчальної проблеми, яка повинна завершитись реальним практичним результатом (проектом). Проектом може бути відеофільм, стіннівка, альбом, доповідь, комп’ютерна презентація тощо.

Метод проектів передбачає використання індивідуальної, парної, групової роботи.

Проекти можуть бути:

- дослідницькі,

- творчі,

- рольові,

- інформаційні,

- прикладні.

Етапи роботи над проектом:

Ø  Оголошення мети, мотивація.

Ø  Вибір теми та форми проекту, прогнозування результатів.

Ø  Вибір методів дослідження, розподіл обов’язків між членами групи.

Ø  Консультація вчителя щодо підбору джерел інформації та втілення проекту.

Ø  Збір інформації учнями (самостійна робота), обговорення, аналіз, висновки.

Ø  Розподіл обов’язків щодо представлення результатів роботи.

Ø  Оформлення проекту, підготовка виступу.

Технологія формування критичного мислення спирається на інформацію, усвідомлене сприйняття власної інтелектуальної діяльності та діяльності інших. Параметрами критичного мислення є:

- особистісне ставлення до об’єкта,

- аргументованість висновків,

- логічність викладу,

- здатність змінити позицію на основі контраргументу.

Основні прийоми технології:

- використання синканів (5-рядників),

- мозковий штурм,

- розширена лекція,

- постановка учнями запитань,

- читання з позначками,

- дискусія.

Розумові дії, які формуються під час використання технології критичного мислення:

- знання,

- розуміння,

- використання знань та вмінь,

- аналіз,

- синтез,

- оцінювання, вміння робити висновки.

Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, що має за мету створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність. Навчальний процес при цьому відбувається за умови постійної, активної взаємодії усіх учнів: учитель і учень є рівноправними суб’єктами навчання.

Інтерактивне навчання сприяє:

- формуванню навичок та вмінь як предметних, так і загально навчальних;

- виробленню життєвих цінностей;

- створенню атмосфери співробітництва, взаємодії;

- розвитку комунікативних якостей.

Технологія передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем.

Основні методи інтерактивної технології:

Ø  кооперативне навчання (робота в парах, ротаційні трійки, два-чотири – всі разом, технологія “Карусель”);

Ø  навчання через гру;

Ø  тренувальний метод навчання;

Ø  дискусійний метод;

Ø  метод проектів (див. вище).

У свою чергу кооперативне навчання включає:

- фронтальні технології (“коло ідей”, “мікрофон”, “мозковий штурм”, “навчаючи – вчуся”, “аналіз ситуації”, “ажурна пилка” тощо);

- технології роботи в малих групах (“пліч-о-пліч”, “віч-на-віч”, “діалог”, “спільний проект”, “акваріум” тощо).

Приклад роботи за технологією “Карусель” (бажано використовувати на уроці (або етапі) узагальнення та систематизації знань): на аркушах паперу (по кількості груп) учитель записує завдання, які виконують групи по черзі. “Закривши” свою відповідь, передають аркуш далі. Коли аркуш із завданням повертається до першої групи, результати роботи аналізуються за ключами або без них.

Технологія сугестивного навчання базується на використанні стану релаксації (розслаблення).  Це є основою організації навчання під час навіювання (не слід плутати з гіпнозом!). Включає три етапи навчального процесу:

- підготовчий етап;

- засвоєння навчального матеріалу;

- активне відтворення засвоєних знань.

Також застосовуються технології:

Ø  рівневої диференціації (М.П.Гузик);

Ø  особистісно орієнтованого навчання (І.С.Якиманська, С.І.Подмазін);

Ø  розвиваючого навчання (Л.В.Заков, Д.Б.Ельконін, В.В.Давидов);

Ø  модульно-розвивального навчання (А.Фурман);

Ø  розвитку критичного та креативного мислення (Д.Гільфорд, Г.Ліндсей, Р.Томпсон, Г.Костюк та ін.) тощо.

Метод «КРОССЕНС»

Великий простір для образів розкривається на ниві літератури, де кожне з сотень понять просить і навіть вимагає картинки, хоча б намальованї уявою. У той же час важливо підкреслити, що робота з образами повинна виходити на високий творчий рівень, дозволяючи трактувати й інтерпретувати наявний матеріал зі своєї точки зору, залишаючи простір для індивідуальності. У цьому сенсі хорошим засобом для творчості, яке можна зробити частиною систематичної роботи з предмета, є кроссенс.

Слово "кроссенс" означає "перетин смислів" і придумано авторами за аналогією зі словом "кросворд", яке в перекладі з англійської означає "перетин слів". Ця унікальна ідея належить письменникові, педагогу і математику Сергію Федину і доктору технічних наук, художнику і філософу Володимиру Бусленко. Що значить перетин смислів? Давайте розглянемо на спрощеному варіанті невеликого ланцюжка асоціацій: кроссенс «Батьківщина».

Як працює?

Кроссенс – це асоціативний ланцюжок, стандартне поле з дев'яти квадратиків. Дев'ять зображень розставлені в ньому таким чином, що кожен малюнок має зв'язок з попереднім і наступним, а центральний об'єднує за змістом відразу декілька. Зв'язки можуть бути як поверхневими, так і глибинними, але в будь-якому випадку це вправа для розвитку логічного і творчого мислення. 

Підкоряючись нормам читання, потрібно  читати зверху вниз і зліва направо, хоча можна почати з будь-якої зрозумілої картинки.

Підсумок

Метод навчання кроссенс має наочний, евристичний характер. Сприяє процесу індивідуально-особистісної життєтворчості учнів, формує такі особистісні якості учня, як гуманність, інелігентність, соціальна активність, громадянська відповідальність, правдивість, порядність, працьовитість тощо. Метод "Кроссенс" сприяє формуванню соціальної компетентності у структурі уроку, тому що багато в чому змінює мислення і мову учнів, надаючи і тому, й іншому інтегрований, системний характер. 

   При створенні кроссенса можна скористатися таким  алгоритмом:
1.    Визначити тематику (загальну ідею).
2.    Вибрати  8-9 елементів (образів), що мають відношення до теми.
3.    Знайти зв'язок  між елементами.
4.    Визначити послідовність елементів.
5.    Сконцентрувати значення в одному елементі (центральний квадрат).
6.    Виділити особливості кожного елемента навколо центрального квадрата.
7.    Підібрати картинки, що ілюструють вибрані елементи (образи).
8.     Замінити вибрані прямі  елементи (образи) і асоціації непрямими, символічними картинками.
9.    Побудова асоціативного зв’язку між образами елементів.

«Франко»  

Тлумачення:
1.    Молот, ковадло – кузня – батько – перша школа;
2.    Клас – аудиторія – викладач, писав про школу;
3.    Дитина – сміх – дитяча тематика, можливий варіант – «Бористав сміється»;
4.    Листя – збірка «Зів'яле листя»;
5.    І.Я.Франко;
6.    Картина «Сікстинська мадонна» - сонет «Сікстинська мадонна»;
7.    Скеля – вірш  «Каменярі»;
8.    Птах, беркут – повість «Захар Беркут»;
9.    Хмари – воля, Бог, релігійна тема.

Схема самоаналізу уроку

1.     Обґрунтування структури уроку.

2.     Взаємозв’язок навчального матеріалу з наступним і попереднім.

3.     Врахування індивідуальних особливостей і можливостей учнів даного класу.

4.     Мотивація навчання.

5.     Інформаційна насиченість уроку, використання додаткової літератури.

6.     Способи усунення перенавантаження учнів.

7.     Раціональність використання методів навчання і виховання.

8.     Забезпечення диференціації роботи на уроці.

9.     Ефективність роботи з розвитку розумових здібностей учнів, формування світогляду, моральних якостей особистості.

10.                       Рівень культури розумової праці на уроці.

11.                       Способи формування навчальних умінь і навичок.

12.                       Методика оцінки й обліку знань учнів, шляхи їх удосконалення.

13.                       Виявлення почуття відповідальності учнів за навчальну працю.

14.                       Засоби, що допомагають розвиткові самоосвіти учнів. Розвиток самостійної роботи на уроці.

15.                       Рівень знань учнів. Якість засвоєння нового матеріалу.

16.                       Дотримання педагогічного такту й вимогливості до учнів.

17.                       Недоліки й помилки уроку. Засоби їх усунення.

Нетрадиційні типи уроків

- комбінований урок;

- урок-лекція (проблемна; візуальна; лекція-консультація);
- інтегрований урок;

- урок-самостійний пошук знань;

- проектний урок;

- урок-семінар;
- урок-залік;

- проблемно-навчальний залік як форма уроку;

-урок-рольова ігра;
- ділова гра;

- урок-пошук;

- урок-подорож;

- урок-конференція;

 - урок-диспут;
- урок-фантазування;

- урок-конкурс;

- урок-змагання;

- урок-вікторина;
- урок-КВК;
- мозкова атака;
- урок взаємонавчання;

 - урок-діалог;

- урок відкритих думок;
- урок творчості;
- урок-спектакль;

- урок-казка;

- урок-вистава (інсценізація);

- урок художнього читання;

- урок-іспит;

- урок-суд;

- урок-звіт (письмовий чи усний);

- урок-тестування;

- урок-документальний практикум;

- урок-конкурс  знань, умінь і творчості;
-урок-актуальне інтерв’ю.